- довірливо
- [доув’і/рлиево]
присл.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
довірливо — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
довірливо — Присл. до довірливий … Український тлумачний словник
довірчо — прислівник довірливо незмінювана словникова одиниця рідко … Орфографічний словник української мови
звіряти — I я/ю, я/єш і рідко зві/рювати, юю, юєш, недок., зві/рити, рю, риш, док., перех. 1) кому, рідко перед ким. Правдиво, не криючись, повіряти кому небудь свої думки, плани, таємниці і т. ін. •• Звіря/ти ду/шу (се/рце) кому довірливо розкривати кому… … Український тлумачний словник
незахищено — присл. Беззахисно, довірливо … Український тлумачний словник
розвішувати — ую, уєш, недок., розві/шати, аю, аєш і розві/сити, і/шу, і/сиш, док., перех. 1) Вішати що небудь у декількох місцях. || Вішати що небудь на свої місця. 2) Вішати що небудь, розправляючи кінці, розгладжуючи складки. 3) Звішувати, опускати що… … Український тлумачний словник
поуфно — Поуфно: довірливо, смирно [8] … Толковый украинский словарь